MDMA кристаллы Самара

Братухи, вирубайте! Давайте цепляться за плюшки, яких тут завались! На пару з корешами я став героєм неймовірного пригода, і хочу з вами поділитися цим вживу. Моя історія, братця, запам'ятай, це бомба! Таке трапляється не кожен день.

Ось все як почалося. Я вже кілька років заїжджаю на справжню хімію і завжди на голові були якісь закладки. А ще у мене свій секретний бізнес, гидропоника натирає гаманці зеленим бур'яном. Так от, раз я жартував з головою найкрутішої братви, він порадив покурити ракету, а якщо хочеш чище, то добав опіуму. І, звичайно же, я послухав його слова.

Маєш ракету в руках - пацан, ти на вищому рівні! Кайфуєш на повну катушку. Аж от-от здибаєш по світу в марочці, яку сам відросиш. З'їжджаю в джунглі, аж там картина - льоскот, по всіх боках накладені вдомаї. Нікуди дітися, фонячити сенсей та різати леся - свято розпочинається!

Від пристрасного косяку не могло бути кращого. У такому розмаїтті пацани можуть доходити до самого судового засідання. Серйозно! Модний світ курить "гудки" з розумом. Пам'ятаю, як раз коли закурили ракету за рахунок неонової моди, а вони прилітають, та самі не в курсі чим нюхають - аж тиць пролетив, нажерся лямаків. Закарпатські наркотики знімають блокаду з розуму, браття!

Залишилось намати закладки та почекати мінера, щоб запросити його до себе. Це - агент, що роздає з'їдену атмосферу, фармацевт у своєму розумінні. І ось він з'явився. На прогулюванні, на футбольному полі. Я помітив його по одязі, взагалі, він схожий на кіиіборга. Він був такий важкий в одязі, що знятися з нього найнормальніше було, якісь дві години у ночі. Ще нікому в моїй компанії не вдалося змусити його зняти халат. Ми просто знайшли спосіб обгрунтувати те, що його невчасне поводження - це не привілейованість, це абсолютно нормально. І пам'ятайте - якщо ви хочете засвоїти фірмовий стиль, забудьте про протиріччя.

На наступний день ми поїхали на футбол з братвою. Ми зустрілись біля стадіону, всі одягнуті у нові балаклави і футболки нашої банди. Було велике свято: тисячі фанатів, гучні пісні, червоні запальники і банери. Ми були гордими представниками своєї компанії, завжди модні та круті. Проходження коксика по трибунам було нашим ритуалом, аплодисментами і вигуками наші фанати відзначали наше віддання. Ми знали, що це було варто.

Перегляд матчу був захоплюючим. Ми кричали, підтримували нашу команду, вигукували лозунги. Марка з нами, а мій закладки надійно працював. Ми створювали атмосферу вогню і ейфорії, кожна наша ракета розсікала небо, сповнена гарячих співчуттів. Я відчував себе частиною чогось більшого, щось, що поєднало нас. І навіть коли наша команда програла, ми не покинули поле розчаровані. Ми були щасливі, що могли бути тут, разом, підтримуючи свою команду і нашу дружбу.

І ось настав час розходитися. Ми вирішили закинути в гарячих спину закладку, щоб продовжити свою ейфорію. Марка і коксик наше все! Відпочинути і повернутися у свій сірий реальність? Ніколи! Ми були наркоманами, і це наш спосіб життя. Ми знали, що завжди будемо шукати нові пригоди, витрачати гроші на наші улюблені речовини, ризикувати і веселитися, незважаючи на всі негаразди і проблеми. Ми були вільними душами, і ніякі обставини не могли змусити нас змінити наше бачення світу і нашої реальності.

Таке, чуваки, сталося зі мною. Моя незабутня подорож на футбол з братвою, зовсім іншим і спеціальним способом насолоджуватися життям. І тепер я знаю, що нічого не може зіпсувати цей момент. Ми вирішили, що наша банд

Чё, рэп-братанчики, чиллите, а? Сегодня у меня история за**бись, аж прет! Короче, вот такое дело: я решил закладки развести на хоровод, понимаете? Но необычным способом, по-наркомански! За**ть! Ну, и как это чёртовски хайпануть, спросите вы? Всё просто, детка. Я решил купить МДМА и сходить на митинг за Навального. Такой промокашкой не каждый рэпер может похвастаться, нет?

Короче, расколбасился я по кругу, ищу своего афганского мага. Все мои подружки говорили, что у них есть телефончики, но навальщики им неинтересны, они только закладки по велодорожкам продвигают. Вообще, у нас тут полный хаус, шутки-мутки какие-то. Но мне как-то похеру, я иду своим путём, рэп-свободу живу!

Так вот, я бороздил ленты соцсетей, и случайно набрёл на инстаграмчик одного ёбанутого свободного духа, который продаёт самый сливовый МДМА в городе. Ага, это именно то, что я искал! Ну, я ему написал, чё там к чёму, и он, как распаляй, отписал мне адрес своего притона. Говорит, буду ждать. Вот это да, чувак даже ждать готов, явно не пальцем в небо!

Ну, я тут решил на митинг сходить, а то как-то я весь в моменте, хочется хайпу подкинуть, а то работа со скрипками это уже не тот экстрим, что раньше, да и настроение демократическое. Так что, если чо, буду отмечаться на митинге, передавайте всем от Марка Ротовича, собсно, ну понятно же, да? Мы же в одной лодке плаваем, попались на единую промку по жизни!

И вот, долгожданный день настал. Я забрался своим субару на встречу с магистром афганского МДМА, а он меня ждал, как боженька.

Маг: Братишка, привет! Я уже все разложил, пробуй, это самый настоящий бог, называй как хочешь.
Я: Фаталити, бро! Я в шоке от этого шоколадного кекса! Ну и, кстати, а ты за Навального?
Маг: Конечно, а ты что думаешь? Все вместе за честные выборы, братан!

Так вот, я залетел на митинг и прет меня уже аж от МДМА, еб*ть! Люди кричат, протестуют, а я тут в состоянии дзен пребываю! Чёрт возьми, такое ощущение, что виолончель играет прямо внутри меня. Хоть битбоксом нарезаем под скрипку и в лаве от Уругвая бородатого сидим, так-то!

Я решил немного поэкспериментировать, и вот, куда попёрло - вооруженные силы на рэп-митинге. Откуда скрипка, туда и следует странностей! В общем, с главарями полицейского отделения договорился, чтобы они туда воду из пожарных пробросили, и российская Сочи превратилась в Виннипег. А я тут в дыму курю свою промку, и даже не замечаю, как МДМА меня расколбасывает в этом сумасшедшем хороводе.

Я так забыл о реальности, что вдруг поперло раздавать лекторий. Черт, ну вот как так, пидоры?! Я сюда за Навальным, а вы тут валерьянку роздаёте, что ли? Я им такое нарисовал на асфальте, что они прям в слёзы расходились, просто доброта из меня валит, словно аромат свежевыпеченных плюшек!

Я снова ощутил мощь, всех оставив за бортом этой реальности. Ощутил себя главным рэпером митинга, а когда мурашки по коже разбежались, я подумал: надо бы им включить хип-хоп, чтобы хоровод на квадратах развести. Ведь там все е**ятся!

Короче, рэп-братаны, история моего наркоманского путешествия на митинг за Навального такая. Я в своей параллельной вселенной, летящей в обратку и судя по всему попала на другое измерение. Но я все равно буду идти с Марком Ротовичем, кто со мной?!